Для розрахунку телескопічної системи повинні бути задані її основні характеристики:
- видиме збільшення Гт
- кутове поле 2w
- діаметр вихідної зіниці D'
- віддалення вихідної зіниці від останньої поверхні окуляра s'p'.
Як правило, потрібно розрахувати оптичну систему мінімальної довжини та з мінімальним він’єтуванням.
Порядок розрахунку
1.Розрахунок варто починати з вибору типу окуляра – найбільш складного компонента системи. Тип окуляра залежить від кутового поля 2w' в просторі зображень, що називається окулярним полем та визначається за формулою: tgw'=Гт×tgw.
2.Після вибору окуляра уточнюють його фокусну відстань. Фокусну відстань вибирають виходячи із умови отримання достатнього віддалення вихідної зіниці s'p'. Варто зауважити, що в телескопічних системах, як правило, віддалення вихідної зіниці майже не відрізняється від заднього фокального відрізка s'F' окуляра, тому в першому наближенні можна прийняти s'p'≈s'F'. За заданим s'p' визначають f' окуляра обраного типу. Слід мати на увазі, що в тому випадку, коли знайденому окулярному полю 2w' відповідають окуляри кількох типів, то потрібно вибирати окуляр з меншою фокусною відстанню при одному й тому ж s'F' для того, щоб довжина зорової труби була мінімальна.
3.Знаходять фокусну відстань об’єктива та діаметр вхідної зіниці за формулою:  , а потім відносний отвір об’єктива.
4.Визначають положення вхідної зіниці. Вхідною зіницею труби Кеплера є оправа об’єктива, тому в даному випадку відстань від переднього фокуса об’єктива до вхідної зіниці: zp=f'об.
5.Уточнюють віддалення s'p' вихідної зіниці у відповідності до формули: s'p'=s'F'+z'p', де z'p' - відрізок, який визначає розташування вихідної зіниці відносно заднього фокуса окуляра:  .
6.Визначають світлові діаметри об’єктива та окуляра, для чого систему вважають нескінченно тонкою. За формулами кутів і висот:
Розраховують хід трьох променів – апертурного та двох похилих (польових) променів, що йдуть із точки предмета на краю поля та падають на верхній та нижній краї вхідної зіниці.
Світлові діаметри об’єктива та окуляра знаходять за максимальними значеннями hi, тобто Dсв=2himax. Отримані в результаті габаритного розрахунку діаметри наближені, але в більшості практичних випадків вони максимально близькі до істинних. Повні діаметри компонентів повинні бути на 1-3 мм більше (в залежності від діаметра) розрахованих світлових діаметрів, оскільки необхідно забезпечити припуск на кріплення лінз в оправах.
7.Для обмеження розміру поля в суміщених фокальних площинах об’єктива та окуляра розміщують польову діафрагму, розмір якої визначається за формулою: 2y'=2f'об×tgw.
Приклад розрахунку простої зорової труби див. стор. 263-264 [Н.П. Гвоздева, К.И. Коркина. Теория оптических систем и оптические измерения. – 1981.]
| 
