Об’єктиви мікроскопа (мікрооб’єктиви) класифікуються:
- за спектральною областю, для якої вони розраховуються та застосовуються;
- за способом освітлення досліджуваного об’єкта;
- за довжиною тубуса, на яку вони розраховані;
- за наявністю покривного скла або імерсійної рідини;
- за конструктивними особливостями (лінзові, дзеркально-лінзові та дзеркальні).
Умовні позначення об’єктивів:
ОХ – ахромат
АПО – апохромат
ОПХ – план ахромат
ОПА – план апохромат
ОМХ – моно хромат
ОК – кварц флюоритовий
ОР – дзеркальний або дзеркальнолінзовий
ОЭ – епіоб’єктив (об’єктив для відбитого світла використовується при роботі по методу темного поля)
П – поляризаційний
Л – люмінесцентний
Ф – фазовий
ФА – фазовий темно польовий
Ж – желатиновий (використовується желатинова імерсія)
ЛК – люмінесцентний контактний
ФЛ – фазовий люмінесцентний
Мікрооб’єктиви для роботи по методу світлого поля (світло, що проходить) розраховуються з урахуванням того, що між препаратом та об’єктивом знаходиться покривне скло. Покривне скло вносить сферичну аберацію і тим більшу, чим більша апертура об’єктива. Цю аберацію потрібно компенсувати сферичною аберацією зворотного знаку на фронтальній лінзі мікрооб’єктива.
Величина аберації, яку вносить покривне скло, залежить від його товщини. Тому вимоги щодо дотримання розрахованої товщини покривного скла підвищуються в залежності від збільшення апертури.
| 
