Як отримати вогонь за допомогою лінзи?
Якщо в сонячний день на відкритому повітрі сфокусувати лінзою сонячні промені, то їх енергії буде достатньо для того, щоб отримати вогонь (принаймні запалити сухий папір або сухе дерево). Варто зауважити, що такий ефект можна отримати не лише від звичайної скляної лінзи, яка збирає промені. Звичайний графин з водою, який має кулеподібну форму, також може призвести до займання, якщо сфокусовані ним промені потраплять на легкозаймисту речовину. При цьому сама вода залишається холодною. Були навіть випадки, коли від кулеподібної скляної ємності з водою, яка залишалася на відкритому вікні в сонячний день, загорялися скатертини на столах та штори. Дуже небезпечно залишати в лісі, особливо на відкритих галявинах, розбиті скляні пляшки, або скляні, і навіть прозорі пластикові, пляшки з водою чи іншою прозорою рідиною. Це може спричинити пожежу в лісі, оскільки в цьому випадку пляшка або шматок скла працюють як лінза, яка фокусує сонячні промені в певну точку, що стає причиною займання.
Лід також може бути матеріалом для лінзи, якою можна добути вогонь. У цьому випадку лінза, виготовлена з льоду буде заломлювати промені, але сама при цьому не розігріється і не розтане. Лінзу з льоду можна виготовити, наливши воду у ємність відповідної форми та заморозивши її (наприклад, у морозильці холодильника), а потім трохи підігріти цю ємність із льодом (наприклад, руками або сірником), і льодова лінза без проблем вийметься з неї. Але варто пам'ятати, що у кімнаті за зачиненим вікном енергії сонячних променів недостатньо для того, щоб отримати полум'я, тому подібні експерименти краще проводити на відкритому повітрі. А щоб лінза з льоду не танула від температури зовнішнього повітря, доцільно проводити такий дослід взимку в ясний морозний день.
Варто зауважити, що властивість скляних лінз створювати вогонь була відома ще древнім грекам, а відомий письменник Жуль Верн у своєму романі «Таємничій острів» розповів як інженер, журналіст та моряк, які потрапили на безлюдний острів, змогли розпалити багаття без сірників та запальнички. Ось уривок в цього роману:
«…- Але хто запалив вогонь? – запитав моряк.
- Сонце, - відповів Спилетт.
Журналіст не жартував. Дійсно, Сонце доставило вогонь, яким так захоплювався моряк. Він не вірив власним очам і був настільки вражений, що не міг навіть розпитувати інженера.
- Значить у Вас було скло, яке запалює? – запитав інженера Герберт.
- Ні, але я його виготовив.
І він його показав. Це були просто два скельця, які зняв інженер зі свого годинника та годинника Спилетта. Він з’єднав їхні кромки глиною, попередньо наповнивши проміжок між цими скельцями водою, і таким чином отримав справжню лінзу для запалювання, за допомогою якої, сфокусувавши сонячні промені на сухому мохові, інженер отримав вогонь…».
У цьому випадку проміжок між скельцями від годинників потрібно було заповнити водою тому, що самі скельця дуже тонкі, і промені світла, які крізь них проходять майже не змінюють свого напрямку, а значить не можуть зібратися у фокусі. Для того, щоб звести сонячні промені у фокус необхідно проміжок між двома тонкими скельцями заповнити прозорою речовиною, яка має показник заломлення більший ніж показник заломлення повітря (показник заломлення повітря дорівнює 1). Саме так і зробив герой роману Жуля Верна.
|
