П`ятниця, 20.10.2017, 12:07

Оптика

Меню сайту
Категорії розділу
Мої файли [31]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples
  • Головна » Файли » Мої файли

    Оптичні вимірювання. Лабораторна робота № 8
    [ Викачати з сервера (102.5Kb) ] 16.04.2014, 12:05

    Мета роботи – навчитися визначати роздільну здатність об’єктива та оцінювати якість створеного ним зображення.

    1. Теоретичні відомості

    Роздільною здатністю оптичної системи називається найменша кутова (або лінійна) відстань між двома точками або лініями, які роздільно видно крізь дану оптичну систему. Найбільше допустиме значення межі розділення a в центрі поля зору оптичної системи приладу визначається в кутових секундах: , де Г - збільшення оптичної системи приладу, 60" - роздільна здатність ока.

    Для того, щоб бачити роздільно все, що зображає оптичний прилад, необхідне додаткове значення, тобто допоміжна зорова труба. Кутове збільшення цієї труби визначається за формулою: , де D - діаметр вхідної зіниці досліджуваної системи, d' - діаметр вихідної зіниці системи після допоміжної зорової трубки, d' = (0,4 – 0,6) мм.

    Якість зображення пов’язана з роздільною здатністю. Здійснюючи визначення за допомогою міри роздільної здатності, можна одночасно візуально оцінити якість зображення. Фактично вона визначається корекцією аберацій, якістю виготовлення і зборки приладу. Якість погіршується внаслідок поганого центрування лінз, не дотримання розрахункових відстаней, деформації деталей при зборці тощо.

    Сферична аберація не залежить від зборки, тому її контроль не є завданням збиральника. Проте можливе встановлення лінз з поворотом на 1800, в цьому випадку корекція сферичної аберації порушується.

    Сферична аберація проявляється у вигляді загального нечіткого зображення штрихів міри, інакше кажучи, в наявності фона слабкого розсіювання світла по видимому полю.

    Кома – в односторонніх ореолах (хвостиках) біля світлових зон.

    Дисторсія – в загальному подушкоподібному або бочкоподібному зображенні квадрата міри; особливо помітному по контурах.

    При астигматизмі штрихи елемента міри в двох взаємно перпендикулярних напрямках видні неоднаково.

    Подвійне зображення виникає внаслідок неякісної зборки та порушеного центрування.

     

    1.1 Схема лабораторної установки та порядок вимірювання

    Рисунок 1 - Схема лабораторної установки

    У фокальній площині об’єктива 5 коліматора встановлюють штрихову міру 4 та освітлюють її від джерела 1 – лампи розжарювання через конденсор 2 та матове скло 3. Досліджуваний об’єктив 6 закріплюють в тримачі об’єктива та встановлюють між коліматором та мікроскопом 7. Зображення міри, отримане в фокальній площині досліджуваного об’єктива розглядають через мікроскоп зі збільшенням Г=50–100Х . Мікроскоп має гвинтовий окулярний мікрометр.

    Мікроскоп переміщують по направляючим оптичної лави та фокусують його на чітке зображення міри коліматора. Якщо всі елементи даної міри не розрізняються, тоді її замінюють на міру з іншим номером. Розглядаючи зображення міри, знаходять гранично роздільно видимий елемент.

    За номером елемента, який видно роздільно, знаходять величину роздільної здатності об’єктива в кутовій мірі.

    2. Завдання

    1. Розібратися зі схемою вимірювання.

    2. Визначити роздільну здатність по номеру міри, яку видно крізь оптичну систему.

    3. Візуально оцінити якість зображення.

    4. Зробити висновки по роботі та оформити звіт.

    Категорія: Мої файли | Додав: optik | Теги: роздільна здатність, оптические измерения, об'єктив, оптичні вимірювання, лабораторна робота
    Переглядів: 292 | Завантажень: 48 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *: